На початку своєї діяльності злочинці використовували традиційні сценарії вбивства. Замахи вони здійснювали за допомогою вогнепальної, холодної зброї і саморобних вибухових пристроїв. Перше замовлення ОЗУ виконало в 1997 році. За допомогою саморобної вибухівки зловмисники
підірвали автомобіль, де перебував відомий кримінальний авторитет з його знайомим — дніпропетровським бізнесменом.
Пізніше, завдяки кінематографу та літературі, Ігор Зімін вигадав витонченіший метод, яким можна обережно, і не викликаючи підозри, усувати жертв. Із профільної літератури з медицини він дізнався, що за допомогою отруйної суміші міорелаксантів можна підлаштувати смерть. Виглядати вона буде досить природньо — людина гине від паралічу дихальної системи і зупинки серця. Сама речовина в організмі не виявлялася.
«Вони почали використовувати міорелаксант з тієї причини, що він під час розтину, коли людина вже вмирає, не виявлявся як отрута. Людина помирає від природних причин», — розповів колишній глава пресслужби СБУ в Дніпропетровській області Ігор Воловик.Надихнувшись кримінальною комедією "Укол парасолькою", Зімін запозичив ідею створення пристрою для ін'єкцій. У фільмі головний герой використовував парасольку як зброю для вбивства — на його гострий наконечник попередньо наносили отруту.
Зімін вирішив застосувати більш непомітне знаряддя. Він укорочував голки від інсулінових шприців і на кінчик наносив суміш отруйних речовин.
Перед тим, як почати використовувати метод у справі, банда протестувала його на безпритульному. Злочинці зробили бездомному укол, і через пару хвилин той помер.
Найманці ретельно готувалися і продумували всі деталі своїх злочинів. У якийсь момент вони так захопилися, що стали розігрувати справжні сцени — "актори" надягали накладні перуки і бороди. Все для того, щоб відіграти "ідеальне вбивство".
Зімін відрізнявся від свого прагматичного товариша Юрія Іванського. Адже Ігор не просто вбивав. Для нього це було актом мистецтва, що походить від пристрасті до процесу полювання на жертву і бажання організувати майбутнє вбивство краще, ніж попереднє.
У травні 1998-го банда готувалася до замаху на бізнесмена Леоніда Гриценка. Учасники групи, як завжди, склали "сценарій" і розподілили "ролі". Так, одного з учасників ОЗУ вирішили переодягнути в безпритульного.
Після тривалого стеження злочинці вирахували місце, де найчастіше бував Гриценко. Щоб відволікти бізнесмена, коли той тільки покине будівлю проєктного інституту "Металургавтоматика", вбраний у бомжа вбивця за допомогою заточки проколов колесо автомобіля жертви.
Власник авто вийшов з будівлі з приятелем, і вони побачили, що скат спущений. Гриценко, намагаючись зрозуміти, що сталося, оглядав колесо. В цей час вбивця увійшов у роль та, затиснувши інсулінову голку між пальців, пройшов повз жертви, поплескавши його по плечу. Так він, мовляв, висловив співчуття.
Леоніда Гриценка врятувати не вдалося. Він помер від гострої ішемічної хвороби серця.
Розкрили "Банду медиків" у 2001 році. Слідство зібрало докази у дев'яти епізодах. Оперативні дані вказували на набагато більшу кількість справ, але всі розкрити не вдалося. У більшості випадків кримінальні провадження навіть не відкривалися, оскільки лікарі, які з’ясовували причини смерті загиблих, не знаходили слідів навмисного вбивства.
Слідство, суди, дорозслідування і численні апеляції тривали протягом 10 років, і тільки у 2011-му вироком Верховного Суду України п'ятьох учасників організованого злочинного угруповання було визнано винними у скоєнні злочинів за статтею 93 Кримінального кодексу України. Покарання — від 8 років до довічного ув'язнення.
Юрій Іванський отримав 14 років позбавлення волі, інші — від 8 до 15 років. Ігоря Зиміна засудили до довічного.